Що oзначає слово - "видублений"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ВИ́ДУБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́дубити. Сірі свитки, видублені кожушки тісно стулилися в гурті (Кучер, Зол. руки, 1948, 26); // перен. Який огрубів під дією вітру, дощу, сонця та ін. (звичайно про шкіру обличчя, рук і т. ін.). Це був капітан "Неви", чорноморець з видубленим вітрами сухим обличчям і білими бровами (Жур., Опов., 1956, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 393.