ВИЗВО́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до визво́льник. Славте брата руського, Карпати! Ваша сила знову ожива, Вам до сонця ясного устати Помогла визвольниця-Москва! (Мас., Побратими, 1950, 28); Я голос подаю за те, що недаремно Визвольницею звуть незламну нашу Рать (Рильський, І, 1956, 331).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 397.