вийма́ння слі́ду — магічний обряд, спрямований на наслання уроків, який ще називався забива́ння кілкі́в; для цього брали землю зі слідів людини, якій хотіли наслати недугу, робили з цієї землі «твар» (постать) як її уособлення, прокручували в ній дірки і в них забивали «кілки» (з осикового дерева або з колючок їжака) з відповідними примовляннями; див. навро́ки.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 85.