ВИЙМА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВИ́ЙНЯТИСЯ, йметься, док. 1. Витягатися, виволікатися звідки-небудь. Копирсаю, копирсаю, — ніяк не виймається скабка з пальця (Сл. Гр.).
2. рідко. Сходити (про сонце). Було скоро сонечко вийметься, лікар і котить удвуконь (Вовчок, I, 1955, 113).
3. тільки недок. Пас. до вийма́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 403.