ВИКА́ЗУВАТИСЯ, ується, недок. 1. Виднітися, бути помітним. А з долини церква виказувалась в садку, як горіх з гранки, і рябіли хатки (Свидн., Люборацькі, 1955, 32).
2. Пас. до вика́зувати 1, 3.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 403.