ВИКО́НУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вико́нувати. Россі підкоряв.. спокоєм.. виконування [ролі] і певністю своєї майстерності (Моє життя в мист., 1955, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 411.