ВИКУ́РЮВАТИСЯ, юється, недок. Пас. до вику́рювати. Із зерна викурювалась горілка і продавалась на місцевих ринках (Іст. УРСР, І, 1953, 337).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 418.