ВИЛАДНО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ЛАДНУВАТИСЯ, ується і ВИ́ЛАДНАТИСЯ, ається, док. 1. Шикуватися, ставати в ряд або рядами. Біля [курінних] значків почали виладновуватися козаки, одягнуті по-святочному (Панч, Гомон. Україна, 1954, 255); // Розміщатися в певному порядку. З-поза пам’ятника вимарширував оркестр і виладнався збоку (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 533); Табун раптом зламав свій такий правильний лад трикутника і став кружляти навколо мене. Потім гуси знову виладналися і пішли на південь (Багмут, Опов., 1959, 52); * Образно. В голові поволі виладнувалося все (Ле, Ю. Кудря, 1956, 163).
2. діал. Вивантажуватися звідки-небудь.
3. діал. Навантажуватися. Бричка ущерть виладновувалась жінками та кучерявими дітьми (Коцюб., II, 1955, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 419.