ВИЛИ́ЗУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ЛИЗАТИСЯ, ижеться, док. 1. Лижучи себе, очищати шерсть, шкіру, рану (про тварин). Всипали [господарі] йому [Вовкові] такого бобу, що пару день нікуди не ходив, тілько лежав у лісі та вилизувався (Фр., IV, 1950, 87).
2. тільки недок. Пас. до вили́зувати 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 422.