ВИ́ЛІЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́лізти. Крісло було низьке, з вилізлими пружинами (Вільде, Сестри.., 1958, 159).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 422.