ВИ́МАЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мазати 1,3. Він пильно оглянув заново вимазані вапном стіни (Кучер, Чорноморці, 1956, 144); Після навчання Марко залишався в школі, ходив вимазаний фарбами, чорнилом (Коп., Десятикласники, 1938, 206); * У порівн. Не такі дочки у Василя Семеновича: якісь циганки повдавалися!..з циганським кучерявим волоссям, а чорні ж то чорні, як у сажу вимазані! (Мирний, II, 1954, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 428.