ВИ́МЕРЕЖЕНИЙ, ВИ́МЕРЕЖАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мережити і ви́мережати. [Іван:] Оце так гостинець! Та як же гарно вимережена [сорочка]! За такий подарунок годиться й поцілувати (Кроп., І, 1958, 108); Кардаш бачив степ, вимережаний зеленими смугами (Жур., Звич. турботи, 1960, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 429.