ВИ́МЕРЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́мерзти. Мічурін з презирливою усмішкою показав дружині й Буранкіну вимерзлі сіянці відбірних південних порід (Довж., І, 1958, 432).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 430.