ВИМО́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́МОРИТИСЯ, иться, док. 1. розм. Дуже втомлюватися, знесилюватися. Так виморились [хлопці], так знемоглись, що не здужають і поворухнутися (Кв.-Осн., II, 1956, 412); Так і заснув [Семен], виморившись за ніч без сну (Ле, С. Голубар, 1950, 17).
2. тільки недок. Пас. до вимо́рювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 435.