ВИ́МУШТРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Піддаючи муштрі, навчити військової справи, привчити до дисципліни; // Навчити чого-небудь, привчити до чогось суворими методами. Доставалось і мені грішному, і мене доволі дратували, поки не вимуштрували, був на послушанії і в коші і при курені (Стор., І, 1957, 236).
2. розм. Те саме, що ви́дресирувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 437.