ВИ́МІШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мішати. Глина вимішана блиска, Вогник лампи, мов живий (Дор., Серед степу.., 1952, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 433.