ВИ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ви́нний1 1. Почувала себе [Ганна] винною перед Гордієм і мучилась тією винністю (Гр., II, 1963, 89); Висновок експерта є одним з видів доказів, який поряд з іншими видами має важливе значення для.. встановлення ступеня винності підсудного (Рад. право, 2, 1960, 102).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 441.