ВИНОКУРІ́ННЯ, я, с. Виготовлення горілки і спирту з зерна, картоплі і т. ін. способом спеціальної перегонки. З виникненням промислового винокуріння асортимент напоїв, виготовлюваних на Україні домашнім способом, зменшувався (Укр. страви, 1957, 365).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 442.