ВИ́ПАРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́парити. Якщо сеіжоскошену люцерну пропустити крізь вальці, то із згущеного і випареного соку утворюється порошок. Це — концентрат поживних речовин, відмінний корм для птиці (Хлібороб Укр., 9, 1971, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 673.