ВИ́ПЛАВКА, и, ж. 1. тільки одн. Дія за знач. виплавля́ти і ви́плавити.
2. Те, що виплавлене. Самий тільки приріст виплавки сталі від прискорення процесу плавки на півгодини перевищує все виробництво сталі ряду капіталістичних країн (Рад. Укр., 10.І 1954, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 453.