ВИПРА́ВНИЙ, а, е. Якого можна виправити, який піддається виправленню.
ВИПРАВНИ́Й, а́, е́. Стос до виправлення чого-небудь. Виправні (регуляційні) споруди-набережні та різні інші поздовжні берегові укріплення.. призначені для захисту берегів від руйнування (Довідник сіль. будівельника, 1956, 6); // Признач. для перевиховання, виправлення кого-небудь. Виправна колонія.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 460.