ВИ́РА, и, ж., іст. У Київській Русі — штраф за вбивство вільної людини. [Ярослав:] То розв’яжіть його І хай заплатить вісімдесят гривен — Подвійну виру (Коч., III, 1956, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 466.