ВИРА́ЗНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. вира́зний. Політична виразність класових поділів Росії в усіх відношеннях далеко пішла вперед з 1904 по 1914 рік (Ленін, 20, 1950, 243); Обличчя одразу кидалось в вічі незвичайною виразністю рис, за якими крився неабиякий розум і характер (Кол., Терен.., 1959, 47); На самому дні серця заворушились образливі слова, насмішкуваті жарти,.. і всі вони виникли з незвичайною виразністю (Н.-Лев., IV, 1956, 178); Напевно, спокій і виразність Настиних слів найбільше й гнівили Славка (Коп., Лейтенанти, 1947, 152).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 467.