ВИ́РОЗУМІТИ, ію, ієш, док., перех., рідко. Те саме, що зрозумі́ти. Не міг вирозуміти [Семен], про що бесідник говорить (Март., Тв., 1954, 114).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 475.