ВИСТЕРІГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., заст. Остерігатися. Пий, та не впивайся, між чужими людьми вистерігайся (Номис, 1864, № 11451); О. Нестор так пильно замикався, так дуже вистерігався впускати кого-небудь із прислуги до свого покою, що Гадина про те тілько й думав (Фр., VII, 1951, 126).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 500.