ВИ́СТРИБОМ, присл. Стрибаючи, підстрибуючи. Білоголовий бичок задрочився: задравши хвіст угору і опустивши голову униз, він пішов вздовж поля вистрибом-вистрибом! (Мирний, IV, 1955, 10); Схопившись, вистрибом через капусту, через буряки подався [Семен] до лугу, широко розставляючи руки (Вас., І, 1959, 328); Машина ковзається, виявляє тенденцію до руху вистрибом (Ю. Янов., II, 1954, 199).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 502.