ВИ́СТУДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́студити. Вона схоплювалась з ліжка в темній, вистудженій за ніч хаті (Коцюб., І, 1955, 326); Захар їхав на голі, вистуджені вітрами простори (Ле, Право.., 1957, 246).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 503.