ВИСІВА́ТИСЯ, а́ється і ВИСІ́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́СІЯТИСЯ, іється, док. 1. Випадати, висипатися при просіванні через сито, решето. * У порівн. — Чогось на старість у мене голова стала дірява. Що впаде в голову, то зараз випаде, як з решета висіється (Н.-Лев., IV, 1956, 11).
2. перен. З’являтися, виступати на чому-небудь, густо вкриваючи поверхню. Чорнявий хлопець, в якого ще тільки висівались вуса, дивився привітно і без приниження (Панч, Синів.., 1959, 50).
3. тільки недок. Пас. до висіва́ти і висі́ювати. В 1952 р. сої висівалося всього в світі 16,3 млн. гектарів (Зерн. боб. культ., 1956, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 484.