Витока, ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью. Вх. Уг. 230.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 193.
Що oзначає слово - "витока"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.