ВИ́ТОПТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́топтати 1-3. За витоптані буряки Митько приніс бабі Христі щуку вагою в п’ять кілограмів, і тільки це втішило гнів старої (Донч., VI, 1957, 146); Витоптана копитами дорога веде через луг до похилених верб, під якими вигинається Орілька, вузенька річка в низьких берегах (Жур., Вечір.., 1958, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 515.