ВИ́ТРАВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́травити. Насолода від усього цього збуджувала в Мухтарові витравлені часом старі звички (Ле, Міжгір’я, 1953, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 516.