ВИХИЗО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Дуже хизуватися перед ким-небудь, намагаючись показати себе найвигідніше. Вихизовувалась [Тоня] безтурботно перед сержантами (Гончар, Тронка, 1963, 45); Іванові було видно, як рухалися, вихиляючись у всі боки та вихизовуючись самі перед собою, пари, — панство відтанцьовувало свій останній танок (Чорн., Визвол. земля, 1959, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 526.