ВИХРЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХРЕСТИТИ, ещу, естиш, док., перех. 1. Здійснювати обряд хрещення над людиною, що переходить в християнство з іншої релігії.
2. перен., розм. Бити кого-небудь. — Що ж тепер з ними будуть робити? — Вихрестити! — хтось крикнув (Мирний, І, 1954, 259).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 535.