ВИ́ХІД, ходу, ч. 1. Рух звідки-небудь назовні, за межі чогось. — Кажу ж: сидить собі в хаті. Ото тільки й виходу у нього, що служба (Мирний, III, 1954, 146); Юра звів голову догори і наставив вуха до вікон. Ні, там було все тихо і спокійно, його виходу ніхто не помітив (Смолич, II, 1958, 87); // Вибуття звідки-небудь, залишення чогось. Після виходу пересельців стало на селі трохи просторіше (Григ., Вибр., 1959, 302); Вихід когось із ув’язнення на волю був незвичайною подією в житті камери (Кол., Терен.., 1959, 366).
Ви́хід у мо́ре, мор. — відплиття судна від берегів у відкрите море, відбуття в рейс. Перед виходом катера в море командир має коротку ділову розмову з начальником загону (Донч., II, 1956, 404); Ви́хід у тру́бку (стрі́лку), бот., с. г. — перетворення стебла рослин в процесі росту на трубку, стрілку. Яйцекладка [у мух] відбувається під час виходу ярих злаків у трубку (Шкідн. і хвор. рослин, 1956, 113); Забур’янені гірчаком сходи озимої пшениці.. до виходу їх у стрілку.. обприскували.. бутиловим ефіром (Наука.., 5, 1956, 17).
2. перен. Форма прояву, виявлення (звичайно про почуття). Я рішаюсь уперто дивитись на панну Анелю. Се грубо, я розумію, але я хочу, се вихід для злості, що кипить в мені (Коцюб., II, 1955, 249); Горе її, знайшовши собі вихід у тужливому лементуванні, не знало впину, не знало перепони (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 142).
3. Поява кого-небудь десь, прихід кого-небудь кудись. Поздоровляю з виходом на повітря (Коцюб., III, 1956, 166); Туди [на другий поверх] вели широкі сходи, в кінці яких була Людна палата, де звичайно збирались ті, що ждали виходу княгині (Скл., Святослав, 1959, 33); В книзі обліку трудоднів колгоспників введено показник кількості днів виходу на роботу (Колг. Укр., 2, 1957, 9); * Образно. Віками комунізм був лише мрією. З виходом на історичну арену пролетаріату, з появою теорії марксизму він перетворився в могутній і все наростаючий рух (Літ. газ., 1.VIІІ 1961, 1); // Поява на сцені дійової особи. [Лучицька:] О! То я вспію, — ще багато часу… мій вихід останній. Добре, що я маю звичку дома одягати костюм. (Починає гримуватися) (Стар., Вибр., 1959, 399); Мене ще ніколи не зустрічали оплесками при першому виході (Смолич, III, 1959, 126); // Надходження в продаж з друку (книги, журналу і т. ін.). Рецензій на книжку я не бачив, опріч прихильної коротенької замітки про вихід книжки в 1 № газети "Звезда" (Коцюб., III, 1956, 384); Перша книга! Перший "Кобзар". Як нетерпляче чекає його виходу Тарас (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 145).
4. Місце, яким виходять чи яким можна виходити назовні з чого-небудь, звідкись, або отвір, через який може щось виходити. Одскочивши од вікна, вона кинулась до виходу (Коцюб., І, 1955, 313); Тепер військо, поділившись на купки, почало охоплювати всі виходи із села (Стельмах, Хліб.., 1959, 648); Дим стелився попід просмаленим дахом, шукав виходу, крізь який можна б вирватися на простір, виїдав очі (Чендей, Вітер.., 1958, 153).
5. перен. Можливість, спосіб вийти із складного, важкого становища, позбутися небезпеки і т. ін. Буду вашим побратимом, буду думати разом з вами над тим, чи нема для нас виходу з великої, всенародної кривди (Фр., V, 1951, 320); Втікати? Але як? Тамара питала про це, Зара розводила руками. Вона не знає, як це зробити, але втеча — єдиний вихід (Хижняк, Тамара 1959, 186).
6. Кількість вироблених, вирощених і т. ін. продуктів. Кукурудза — основний корм для великої рогатої худоби і свиней. Вона запорука високих надоїв і високих виходів м’яса (Рад. Укр., 16.VII 1957, 1); Під час його [коксівного вугілля] переробки вихід кам’яновугільної смоли становитиме 6 процентів замість звичайних 3,3 процента (Наука.., 12, 1958, 22).
7. Оголення гірських порід, пластів. При виході на поверхню тверді гірські породи інтенсивно руйнуються (Наука.., 8, 1952, 22); // Те, що виступає на поверхню. Дід згадав стару науку, розкопав на березі Сугаклею вихід граніту на поверхню (Ю. Янов., II, 1954, 161).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 527.