ВИ́ЧАВКИ, ів, мн. Те, з чого вичавлено сік; залишки після вичавлювання соку. При приготуванні киселів з плодів і ягід готують пюре або сік, а з вичавок — відвар (Технол. пригот. їжі, 1957, 204).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 536.