ВИ́ЧВАЛАТИ, аю, аєш, док., розм. Повільно вийти. Приловчилась [Маріка], двері одчинила, вичвалала надвір (Вас., II, 1959, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 537.