ВИЧИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вичи́тувати 4, 5. Я слухав його вичитування, а сам скоса позирав на книжку, подаровану Катюшею (Чаб., Катюша, 1960, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 538.