ВИЧІ́КУВАЛЬНО. Присл. до вичі́кувальний. Капітан вичікувально мовчав (Собко, Кавказ, 1946, 171); Ми вичікувально дивились на щасливе обличчя старої Цибарихи (Збан., Ліс. красуня, 1955, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 539.