ВИ́ШИВКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що вишива́ння 1. Научіть мене вишивки, мамо! (Мас., Поезії, 1950, 43).
2. Вишитий на чому-небудь візерунок. Хлопці та чоловіки стояли купами.. В білих свитах з червоними та синіми вишивками і взорцями на комірах (Н.-Лев., II, 1956, 407); Ганна з насолодою розгорнула пакуночка і показала маленькі, чудесні, оздоблені вишивкою сорочечки (Собко, Справа.., 1959, 182); І дівчина в сорочці з червоною вишивкою на рукавах була схожа на квітку (Чорн., Визвол. земля, 1959, 27); // рідко. Вишитий предмет. Першій їй прийшла ідея закласти.. крамниці з українськими народними вишивками (Вільде, Сестри.., 1958, 454).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 541.