ВИШИНА́, и́, ж. Те саме, що висота́ 1-3. І росте той Бух Копитович не часами, а хвилинами, і в ширину і в вишину (Укр.. казки, легенди.., 1957, 160); Крізь віття синє небо прогляне в вишині, — Ізольдині він очі спогадує ясні (Л. Укр., І, 1951, 409); Громами ревло з вишини і світ роздирало на частки… (Сос., II, 1958, 282).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 541.