ВИ́ШТОВХНУТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до вишто́вхувати. Темар, зніяковівши та трохи злякавшись чужих людей, сховався у натовпі. Рультен виштовхнув його [Темара] з натовпу наперед (Трубл., II, 1955, 30); Йонька посунувся було [в хату] за тютюном, але Уляна виштовхнула його в сіни (Тют., Вир, 1964, 521); Якщо нагрівати воду в пробірці, то пара, що при цьому утворюється, виштовхне корок (Фізика, II, 1957, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 544.