ВИ́ЇМКОВИЙ, а, е. Прикм. до ви́їмка 1. Перехід на суцільну систему розробки пластів.. вимагав переглянути питання про розміри виїмкових ділянок (Розв. науки в УРСР.., 1957, 405).
ВИЇМКО́ВИЙ, а, е, заст. Те саме, що винятко́вий. Куна сьогодні виїмковим способом.. [залишився] аж до обіду дома (Фр., II, 1950, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 402.