ВКРА́ПЛЕННЯ (УКРА́ПЛЕННЯ), я, с. 1. Дія за знач. вкра́пити й вкра́питися.
2. Те, що вкраплене; чужорідна частинка в масі чого-небудь. Святковим буде і одяг корпусів — вони теж облицьовані білими керамічними плитками з різноколірними вкрапленнями (Веч. Київ, 22.XII 1966, 2); В узлісся дубового лісу [в парку Олександрії] врізається овальна площадка, яка.. оточена насадженнями, що складаються переважно з ільмів з вкрапленням берестів та лип (Парк Олександрія.., 1949, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 700.