ВКРУ́ЧУВАНИЙ 1 (УКРУ́ЧУВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до вкру́чувати 1. Щоб забезпечити нормальну роботу свічки, нижній кінець вкручуваної частини треба розмістити на одному рівні із внутрішньою поверхнею камери згоряння (Автомоб., 1957, 123).
ВКРУ́ЧУВАНИЙ2 див. укру́чуваний 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 700.