ВОДОСТІ́Й, то́ю, ч. Стояча вода. Василь помітив шматки дерева, що пливли річкою і зупинилися на водостої коло берега (Чендей, Вітер.., 1958, 165); І тут [у Казахстані] хвилююче пахне димок степового вогнища,.. лунко розлягається у надвечір’ї мукання корів, кумкання жаб у скупих весняних водостоях (Хор., Ковила, 1960, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 722.