ВОЗІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вози́ти 1. Курять дороги за півторатонками, тракторами-тягачами, безтарками, простими мажами: все повністю переключилося на возіння зерна до приймальних пунктів (Ю. Янов., II, 1954, 179); Вибір механізмів для будівництва гребель визначається в основному дальністю возіння грунту, а також місцем можливого розташування кар’єрів (Довідник сіль. будівельника, 1956, 150).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 725.