ВОЛОГОЄ́МКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. вологоє́мкий. Вона [глина] має велику щільність, зв’язність і вологоємкість; практично водонепроникна (Довідник сіль. будівельника, 1956, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 728.