ВОЛОСЯНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Грубий шорсткий одяг, виготовлений із волосу, вовни, який носили на голому тілі аскети. Замість чернечої волосяниці надів сталеву ковану тканину (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 732.