Волочини, чин, ж. мн. Остатки растеній, увязающіе въ зубьяхъ бороны при ея работѣ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 252.
Що oзначає слово - "волочини"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.