Волочільник, ка, м.
1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва.
2) = Волочінник. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 252.
Що oзначає слово - "волочільник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.